Семінар від Асоціації "Новомедіа" - «Блоги. Громадянська журналістика»

Ура! Я їду на семінар!

      В цей гарячий осінньо-урожайний час мені все-таки вдалося розірвати коло побутових потреб і вирватися на семінар «Блоги. Громадянська журналістика» , який відбудеться  12 вересня в Києві . Слава Богу!

         Коли я прийняв рішення взяти участь в цьому семінарі, то мене, насправді, цікавила тільки перше слово семінару: "Блоги".  Та в понеділок, коли я перераховував гроші за семінар, сталася подія яка примусила мене задуматись над змістом виразу  "Громадянська журналістика".

         А сталося от що. Пішов я в наше Тернопільське відділення банку "РайфайзенБанк "Аваль". Даю 95 грн. і прошу перерахувати на р/р Асоціації "Новомедіа" з підставою платежу "Добровільне пожертвування".  Нема проблем! Але касир каже: "З Вас 10 грн. за послуги. Згідно наших тарифів комісія складає 1% від суми платежу але не меньше ніж 10 грн.". Опа!

Намагаюсь привести аргументи:

1) 10 грн. з 95 грн. це не 1%, а 10,53%. Бійтесь Бога!

2) перерахунок здійснюється в межах одного банку з Тернопільського відділення в Київське, тобто фактично гроші невиходять за межі банку. Дайте знижку!

3) це ж добровільне пожертвування, благодійність, якакомісія? Будьте милосердні! 

Та на касира ці аргументи не подіяли.

        Ну, добре. Я не полінувався піти до начальника відділення платежів Забіяки Романа Григоровича. Але і він, за висловом Бодо Шефера, виявився "уткою", не "Орлом". Він проявив себе так званим "менеджером" для якого ліньки докласти до своїх обовязків трішки більше зусилля  і серця, щоб піти назустріч клієнту і подолати "букву" її величності - Іінструкції!

        Мене це обурило! Я вирішив написати їм в "Книгу відгуків і пропозицій" своє бачення ситуації. Я разом зі старшим зміни охорони банку 20 хвилин безуспішно шукали "Книгу" по всіх чотирьох поверхах банку. Нема!

        Мені стало шкода свого часу і тут мене осяяло: "Навіщо мені їх книга, коли в мене є Мій Блог - засіб персональної інформації (ЗПІ)". Дякуючи Богу за цю думку, йду в свій офіс і по-дорозі зустрічаю директора  Тернопільського відділення "Райіайзенбанк"Аваль" Стельмаха Миколу Максимовича, якого я знаю особисто. Привіталися з ним в міцному рукостисканні і я кажу йому: "Максимович! Тарифи Вашого банку немилосердні, менеджери черстві, а охоронці не пильні бо "Книга відгуків і пропозицій" щезла!". Вилив я йому душу, ми посміялись та й розійшлись. Отак!

        Зрештою, можна зрозуміти дії посадових осіб банку та я не можу погодитися з законами України, які дозволяють комерційним банкам наживатися на благодійності. Це ж що ж виходить? Якщо людина через банк зробить Добровільне ПОЖЕРТВУВАННЯ навіть на Церкву, то з неї також здеруть комісію?!

       Як  Ви думаєте, браття-журналісти асоціації "Новомедіа", ця ситуація смішна чи плачевна? Чи можемо ми зайняти громадянську позицію і через свої блоги, застосувавши Громадянську Журналістику, змінити існуючий стан речей на Божий?